Миколаївська церква

Джерела: Чернівці – туристичний путівник ; Wikipedia ; Аеролюкс Тревел

Миколаївська церква — найстаріша дерев’яна церква Чернівців, пам’ятка архітектури національного значення, побудована у 1607 році.

Існують дві версії місця побудови церкви Миколи. Згідно з першою в часи протекторату над цими землями турків вона була єпископською церквою і знаходилась в центрі міста, а потім була перенесена на теперішнє місце. Друга стверджує, що церква стояла на цьому місці з часів її побудови в 1607 р.

Стиль Миколаївської церкви характеризується як «хатній тип» - бо збудована в часи, коли християнам не дуже-то дозволялося вибудовувати собі величні храми на підвладних Порті землях. За архітектурною композицією – це однорівнева споруда без купола, стіни якої складені з дубових брусів у зруб, а дах покритий дранкою та увінчаний трьома кованими хрестами.

Спочатку поблизу церкви стояла дерев'яна дзвіниця на три дзвони, а в 1868 р. на її місці спорудили муровану дзвіницю, яка збереглася до наших днів.

Храм зазнає перебудов у XVIII та XIX ст. В наслідок останньої перебудови бабинець набуває дещо нетрадиційної видовженої п'ятигранної форми (довжину збільшено на 2,5 метри) та втрачає первісний пірамідальний верх. Ймовірно, тоді ж добудовано ризнецю.

Наступний великий ремонт відбувався вже в 1959 році. Храм, до речі, на той час був діючим - але ненадовго. Коли місцеву парафію закрили, з'явилися проекти використання споруди під музей писанки або музей культових споруд. На початку 1990 року були виконані всі роботи по створенню такого проекту, але дальше за папери справа не пішла. Бо почалась перебудова - і храм знову повернули громаді.

На жаль, ту церкву, яку ми бачимо сьогодні, не зовсім "та", яку бачимо на старих фото. В 1992 році пожежа  перетворила церкву на велетенський факел. Дві третини церкви згоріло. Сильно постраждали стіни бабинця, повністю згорів дах, більш-менш достойно пережив нещастя лише намет.

Реставраторам нічого не залишалося, окрім як створити новий проект - відродження храму з попелу. Святиню відновили майстри з Буковинських Карпат - за тими ж технологіями, що і століття тому. Вони ж виконали всі роботи у вівтарній частині.  4 грудня 1996 року церкву освятили та відкрили для богослужінь.

Не пережили реставрації рештки грунтування церкви, виконані наприкінці ХІХ століття, коли її стіни було розписано геометричними орнаментами.

Міські легенди називають церкву «козацькою». Кажуть тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 року та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 року, нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького.